Українські вечорниці 2016

Українські вечорниці 2016

Мета: Залучити дітей до джерел і витоків народної мудрості; збагатити та доповнити наявні знання; розвивати пізнавальні та пошукові інтереси школярів; сприяти формуванню духовно багатої особистості; виховувати любов до рідного слова та почуття гордості за свій народ.

Ведуча 1. У житті кожного настає час, коли родинне коло, що було основним осередком спілкування, його не задовольняє,  і виникає потреба в товаристві однолітків, потреба самовираження та самоутвердження. Тому не випадково, що народна педагогіка врахувала ці особливості юнацького віку й передбачила таку форму гуртування як вечорниці.

Ведуча 2. Саме слово «вечорниці» говорить про дозвілля у вечірні години, коли трудовий день завершився. Починалися вони восени, коли урожай зібраний, коли польові роботи повністю завершені, а закінчувалися весною перед початком польових робіт.

Ведуча 1. Для проведення вечорниць із середовища парубків обирався хлопець із добрими організаторськими здібностями, який і був їх розпорядником. Разом із своїми помічниками парубоцький ватажок домовлявся про місце проведення вечорниць, про музик, організував молодь.

Ведуча 2. У його обов’язки входило стежити, щоб молодь не переходила дозволені межі стосунків. Він же й карав за недотримання норм поведінки. Залежно від ступеня провини парубоцька громада забороняла порушникові певний час приходити на вечорниці, що було для нього найбільшою карою. Парубки до своїх дівчат ставилися з особливою повагою як до майбутніх дружин.

Ведуча 1. Здебільшого вечорниці відбувалися в хаті якоїсь самотньої жінки, якій платили або грішми, або ж продуктами, і яка теж наглядала за молодими хлопцями й дівчатами.

Ведуча 2. У будні дні на вечорницях дівчата привчалися до хатньої жіночої роботи. Вони в’язали, вишивали рушники, шили сорочки, готували спільну вечерю. Хлопці теж не сиділи без діла: виготовляли постоли, майстрували. Усі співали пісень, грали в різні ігри, танцювали.

Ведуча 1. Тут же обговорювалися найрізноманітніші сільські новини: там хтось почав будувати хату, там охрестили дитину, там когось посватали, у кого добре вродила пшениця, хто був на ярмарку і що побачив та ще багато про що. Не обходилося і без страшних історій про нечисту силу.

Ведуча 2. У святкові дні на вечорниці запрошували музик, ніякої роботи не робили, лише співали, танцювали, грали в різні ігри майже до ранку, тому святкові вечорниці часто ще називали досвітками.

Ведуча 1. Не прийнято було дорослим дітям з однієї родини ходити на одні вечорниці. Брат ішов на одну вулицю, де влаштовувались у якійсь хаті вечорниці, а сестра – на іншу, добре, що у кожному селі було не одне місце, де молодь проводила своє дозвілля.

Ведуча 2. Слід зауважити, що довіра батьків до організаторів вечорниць була велика, оскільки вони завжди виправдовували їхні сподівання: на вечорницях суворо стежили за порядком і дотриманням норм поведінки як хлопцями, так і дівчатами.

Ведуча 1. Вечорниці були своєрідною школою виховання молоді, формування особистої та колективної поведінки. Вони сприяли вивченню й подальшому розвитку усної народної творчості, розвитку ремесел тощо. Окрім цього, саме вечорниці давали можливість парубкові чи дівчині уважніше придивитися до представників протилежної статі, вивчити їх характери, звички, простежити, як вони себе поводять у праці, у забавах, у стосунках з іншими.

Ведуча 2. Молодь у всі часи з величезним бажанням відвідувала вечорниці. Там справді було весело й цікаво! Навіть шиття, в’язання, вишивання, майстрування не були нудними, не втомлювали, бо завжди супроводжувалися піснями. Пісні були окрасою вечорниць. Різні за тематикою, але надзвичайно красиві, українські пісні знали й співали всі.

Ведуча 1. Мабуть, тому український народ за свою тисячолітню історію й не розгубив своїх пісень, а зберіг їх аж до наших днів, що молодь, досягши юнацького віку, проходила школу вечорниць.

Ведуча 2. А які ж вони українські вечорниці ХХІ століття? А ходімо разом і подивимося на них.

Дівчина. Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну                   

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

Дівчина.Любко, ти де там ходиш?

Дівчина. Та йду я, йду. (сідає на лавці) Що воно таке життя – тиха річка чи невгамовна стихія? Здається, нема спочину безкінечним думкам та юнацьким хвилюванням.

Дівчина. Що ти розсілася на лавці? Зараз дівчата прийдуть, а ти сидиш.

Дівчина. Та думаю, що то є життя, що то є молодість, що то є кохання. А чи то крила, що підносять високо аж до небес, а чи крила, що піднімають до сонця, а потім, обпалені, кидають вниз на землю?

Дівчина. Життя – то пісня, що прикрашає наші будні й рятує в тяжку хвилину. А пісня – то пташка, що розправляє в грудях широкі крила та піднімає вгору.

Пісня «Скрипаль»

У двері хтось стукає. Співаючи, заходять дівчата в українському вбранні.

Дівчина.

Добривечір у вашій хаті!

Чи не стомились нас чекати?
Ой веселі вечорниці в нас на Україні, 
Чули, будуть вечорниці і в оцій хатині! 

Дівчина.

Добрий вечір, любі гості! 
Щиро просимо у хату, 
І привітну, і багату.
Від зірниці до зірниці 
Хай лунають вечорниці! 

Дівчина. 
Гей, на наших вечорницях 
І сумний розвеселиться! 
Жарти, танці, небилиці — 
Гарні будуть вечорниці!

Дівчина. 
Стрічайте нас пирогами 
Білими, смачними, 
Бо прийшли ми із піснями 
Дзвінко-голосними. 

Дівчина. Заходьте, сідайте, будь ласка, у нашій хаті на нашій лаві.

Дівчата. Чи ж нам пристало сідати, нам пристало пісню співати (співають)

Пісня «Палала, палала, палала»

Чи ж я не хазяйка, чи ж не господиня?

Сім день хати не мела, в печі не топила,

 Їдуть люди з міста та й з тебе сміються,

Що на твоїх подушках ворони несуться.

Не смійтеся, люди, якось воно буде.

       Поскубаю воронят, ще й перина буде. 

Дівчина. Ой, дівчата, я в неділю на ярмарку ходила, червоного намиста собі купила, та бачила там Кайдашиху.  Ох і била вона Мелашку за те, що та не таку хустку купила.

          Дівчина. Ох, бідна Мелашка. Казали їй, що то за свекруха буде. А вона все: нічого та й нічого, якось воно буде.

     Дівчина. А кажуть, що Кайдашиха купила собі нові червоні чоботи та так хотіла похизуватися ними, що залізла на воза на сам верх, а як воли завертали, то перекинули воза та й Кайдашиха  впала та й чоботи погубила.

       Дівчина. А чи чули ви, що наша пансіонська краля Пронька повернулася, та така вся модняя, що хлопці аж через перелази лізуть, аби побачити її?

Дівчина. А де ж наші хлопці?

У цей час чується пісня "Вечорниці шики-дим", яку співають хлопці, що йдуть на вечорниці.

Хлопці. Пустіть до хати!

Дівчата. Гарненько попросіть!

Хлопці стукають.

Дівчата. Агов, хто такий?

Хлопці. Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати!

Дівчата. Не пустимо в хату, дуже вас багато!

Хлопці. Пустіть, бо гірше буде!

Дівчата. Ми як візьмемо рогатини, полатаєм ваші спини.

Хлопці (видають, що злякалися). Дівчатоньки-голубоньки, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися, гостинці принесли і музик привели!

Дівчата. Ну то як так, то заходьте.

Хлопці заходять, сідають.

Дівчина. Та де ж ваші музики, бо вже танцювати ноги просяться?

Танок «А калина не верба»

Хлопець. А ми теж прийшли не сумувати. Як ведеться здавна, будемо жартувати. А хто знає жарти?

1.Як лякати вовка
Електричкою мисливці

Їдуть на качок.
Скільки можна там почути
Всяких балачок!
Літній дядько молодому
Весело кива.
- Перевірим, як у тебе
Варить голова.
Йдеш ти полем без патронів
Розстріляв усе,
А тобі на зустріч вовка
Сатана несе.
Що ти зробиш?
заховаюсь
В ямі, за кущем…
- Знайде, синку, й з’їсть негайно
З шапкою й плащем.
Є одна мисливська хитрість.
Знай її і ти.
Не ховатись, а на вовка
Треба прямо йти.
Перед вовком сядь, роззуйся
І штани зніми,
І лупцюй по морді вовка
Мокрими штаньми.
Вовк штанів боїться мокрих
Більше, ніж вогню.
Це кажу я щиру правду,
Не якусь брехню.
Молодий йому не вірить,
Скоса погляда.
- Добре, — каже, — якщо буде
Поблизу вода.
Чи баюра, чи калюжа,
Чи який струмок.
А як ні, то що робити?
- Не журись, синок.
Доки будеш роззуватись
Та знімать штани,
Десять раз у тебе стануть
Мокрими вони.

2.От колись були дівчата!

Докоряє дід онуці:
- Дивні нині діти.
Розучилися дівчата
Навіть червоніти.
А колись були дівчата
Дуже соромливі,
Скажеш слово-червоніли,
Як той мак на ниві.
А онука аж руками
Вдарила об поли.
- Я, дідусю, уявляю,
Що ви їм мололи…

3.Матильда

Ти, гуляко, — каже жінка, -
Поясни мені,
Про яку то ти Матильду
Згадував у сні.
А Макар: - То щось верзлося
Із дитячих літ.
Це козу так жартівливо
Називав наш дід.
Повернувсь Макар з роботи,
Надавив дзвінок,
Відчинила не дружина,
А малий синок.
- Ой, татусю, стережися,
Буде знов гроза,
Мама взнала, де працює
Дідова коза.

Дівчина. Жартувати ви гарно вмієте. А чи спритні ви хлопці, чи сильні, чи кмітливі? Жодні вечорниці не обходяться без змагань та ігор.

Ігри

Дівчина: А чи гарно вмієте ви, парубки, танцювати?

Танок «Жартівлива історія»

Дівчина: Дякуємо всім, хто завітав до нашої світлиці на наші вечорниці.

Дівчина: А чи сподобалось вам? Чи прийдете ще?

Скільки б не співали, а кінчати час,

Кращі побажання ви прийміть від нас.

І в вас, і в нас хай буде все гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

А щоб луна йшла довго гаєм,

Ми вам востаннє заспіваєм.

Пісня "А у нас на Україні"